Задать свой вопрос

Имя
Email
Суть вопроса

Национализация

Все юридические лица, зарегистрированные на территории АР Крым и г. Севастополя, подлежали обязательной перерегистрации в соответствии с российским законодательством. В некоторых случаях под предлогом формального несоответстветствия представленных документов в проведении перерегистрации некоторых юридических лиц властями РФ было отказано. В последующем имущество таких юридических лиц было национализировано.

Как и в ряде других случаев, действия властей РФ в данном контексте составляют вмешательство в право собственности в форме контроля за использованием собственности. Собственностью в данном случае является бизнес как возможность заниматься деятельностью, приносящей доход, система связей (клиентура), совокупность активов и т.п.

Однако последовавшая национализация имущества является значительно более грубым вмешательством в право собственности.

Вопрос о защите права собственности на международном уровне может быть поднят только в Европейском суде по правам человека. Международный пакт о гражданских о политических правах не содержит нормы, которая повторяла бы положения статьи 1 Первого Протокола к Европейской конвенции. При этом такой вопрос может быть поставлен только в контексте нарушения частной собственности. Международные стандарты прав человека не предусматривают защиты государственной собственности.

Очевидно, что национализация представляет собой лишение собственности в контексте алгоритма анализа, применяемого Европейским судом. Другие пункты этого алгоритма предполагают оценку общего интереса в таком вмешательстве, наличие основания/порядка, предусмотренного законом и пропорциональность вмешательства интересу, который преследуется. Как правило, даже на этапе выявления и оценки общего интереса уже возникают проблемы. Дополнительным аргументом в пользу заявителя в таких делах могут быть ссылки на положения международного гуманитарного права — в частности, на Женевскую конвенцию о законах и обычаях сухопутной войны, которые запрещают реквизицию имущества иначе как для военных нужд. Эти положения ограничивают свободу усмотрения государства гораздо сильнее в сравнении с ситуациями, когда вмешательство имеет место внутри страны

Смотрите также

Кваліфікація дій військовий ЗС РФ як звичайних злочинів за Кримінальним кодексом України
Аналитика

Регіональне угруповання військ як форма контролю РФ над Білоруссю

10 жовтня 2022 року російські війська здійснили масові ракетні удари по всій території України, зокрема по цивільним об’єктам та об’єктам енергетичної інфраструктури, що суперечило принципам міжнародного гуманітарного права: розрізнення, воєнної необхідності та пропорційності. Під час нападів Лукашенко О.Г. заявив про розгортання “Регіонального угруповання військ” (далі — РУВ) в рамках “Союзної держави” (далі — СД) на […]
Аналитика

Пам’ятка кримського призовника

На тлі провалів на фронті та величезних втрат серед російських військових, Володимир Путін оголосив про початок часткової мобілізації. Так, прихована мобілізація велася і до цього, але тепер війна стала "примусовою" для дуже широкої категорії осіб, в тому числі - мешканців тимчасово окупованих українських територій, включно з Кримом. 
Аналитика

Універсальний чек-ліст документів до міжнародних судових та квазісудових інстанцій

В рамках проведеного 10 серпня 2022 вебінару «Захист права власності в умовах збройного конфлікту», експертами РЦПЛ був підготовлений, зокрема, і універсальний документ-пам’ятка, що полегшить роботу всіх, хто так чи інакше задіяний у подачі документів у міжнародні судові/квазісудові інстанції. Документ складається всього з 6 сторінок, є наглядним та послідовним. Сподіваємось, він стане в пригоді юристам, адвокатам, […]
Аналитика

Кваліфікація дій військовий ЗС РФ як звичайних злочинів за Кримінальним кодексом України

ОБСЄ звернула увагу України на наведену некоректну практику переслідування російських військовослужбовців як звичайних злочинців за відповідними статтями, зокрема за такі злочини як незаконний перетин кордону, посягання на територіальну цілісність та інші.
Аналитика

Російський геноцид в Україні: 100 років винищення української нації

У процесі деокупації захоплених Росією територій стає відомо про вчинення РФ діянь, які, prima facie, мають ознаки злочину геноциду і в майбутньому можуть бути кваліфіковані як геноцид ад’юдикаційними установам різних рівнів.