Задать свой вопрос

Имя
Email
Суть вопроса

Дело Олега Хоменок

Олег Хоменок, известный медиатренер, 29 октября 2012 года получил отказ на въезд в Российскую Федерацию сроком на пять лет. На момент оккупации Крыма его место жительства было зарегистрировано в Крыму, там проживают его родственники и находится его имущество.

С 1 апреля 2014 года на территории Крымского полуострова применяется законодательство Российской Федерации и, таким образом, с 1 апреля 2014 года действие запрета на въезд в Россию было также распространено и на территорию Крымского полуострова. За нарушение этого запрета предусмотренна уголовная ответственность по ст. 322 УК РФ.

Вмешательство в свободу передвижения в данном примере состоялось в момент объявления Крымского полуострова территорией Российской Федерации. Суть вмешательства состоит в запрете на въезд на часть территории Украины.

Данное дело интересно тем, что помимо свободы передвижения было также нарушено право собственности. В этом контексте применимы выводы, которые Европейский суд сделал в своем решении по делу Loizidou v. Turkey (Judgement of 18 December 1996; Application no.15318/89). В этом деле заявительница владела земельными участками на территории Северного Кипра, однако после оккупации была лишена к ним доступа. Поскольку заявительница сохраняла титул на эти участки, ЕСПЧ признал, что имело место длящееся нарушение права пользования собственностью.

В деле Loizidou Европейский суд не нашел нарушения ст. 8 Конвенции, поскольку заявительница не обладала таким жилищем в действительности, но речь шла о строящейся квартире. Это, однако, не исключает ее применимости в других делах, где заявители действительно проживали в Крыму до того, как столкнулись с таким запретом.

В деле Loizidou вообще не ставился вопрос о нарушении свободы передвижения — это связано с тем, что Турция подписала протокол № 4 позже подачи заявления в Суд (и до сих пор не ратифицировала его). Это, однако, не исключает возможности ставить вопрос о нарушении свободы передвижения в подобных ситуациях. При этом важно помнить, что статья 2 Проткокола № 4 не гарантирует права на въезд в чужое государство, поэтому мотивировка подобных жалоб может строиться только на том, что действиями Российской Федерации по установлению пропускных пунктов на крымском перешейке была нарушена свобода передвижения по территории Украины. Длящийся характер нарушения, констатированный в деле Loizidou, позволяет обращаться в Суд без соблюдения шестимесячного срока в аспекте, который касается нарушения права собственности. В данном примере отсутствуют эффективные средства правовой защиты, поскольку предусмотренный законодательством срок обжалования этого решения истек до того, как его действие было распространено на территорию Крыма. Поскольку восстановление такого срока теперь зависит от дискреции, его обжалование в нынешней ситуации не может быть признано эффективным средством правовой защиты, подлежащим исчерпанию.

Длящийся характер нарушения, констатированный в деле Loizidou, позволяет обращаться в Суд без соблюдения шестимесячного срока в аспекте, который касается нарушения права собственности.

В данном примере отсутствуют эффективные средства правовой защиты, поскольку предусмотренный законодательством срок обжалования этого решения истек до того, как его действие было распространено на территорию Крыма. Поскольку восстановление такого срока теперь зависит от дискреции, его обжалование в нынешней ситуации не может быть признано эффективным средством правовой защиты, подлежащим исчерпанию.

Смотрите также

Регіональне угруповання військ як форма контролю РФ над Білоруссю
Инструкции

Що робити у разі зникнення людини безвісти в умовах збройної агресії?

Збройна агресія Росії породжує чимало злочинів, серед яких, зокрема, викрадення, примусове переміщення та позбавлення свободи. До цього додається захоплення українських військових у полон у процесі ведення бойових дій. Також не забуваємо про утримання окупантами цивільних осіб з окупованих територій. Результат цього — втрата контакту зі своїми близькими, їхнього місця знаходження та статусу. Такі ситуації змушують […]
Аналитика

«Культурна спецоперація», або як Росія використовує свою культуру у війні проти України

«На війні всі методи хороші…», – говорить Росія. І по-справжньому вірить, що на війні проти всього світу варто використовувати не лише свою «другу армію світу» чи загін пропагандистів на чолі зі Скабєєвою, Соловйовим та іншими. Вона використовує і свою культуру та історію. Кремль давно навчився використовувати «культуру» як засіб пропаганди та просування проросійських наративів. Росія […]
Аналитика

Режим Лукашенка та Білорусь: агресор та учасник збройного конфлікту?

24 лютого 2022 року розпочався третій етап збройної агресії РФ, яка набула широкомасштабного характеру. Роль РФ як агресора прослідковується ще з моменту вторгнення на територію Криму в 2014 році. Водночас Україна отримала ще один удар з боку північного сусіда – Білорусі та режиму Лукашенка. Хоча й Лукашенко досить давно підтримує Президента РФ, використання території Білорусі […]
Аналитика

Регіональне угруповання військ як форма контролю РФ над Білоруссю

10 жовтня 2022 року російські війська здійснили масові ракетні удари по всій території України, зокрема по цивільним об’єктам та об’єктам енергетичної інфраструктури, що суперечило принципам міжнародного гуманітарного права: розрізнення, воєнної необхідності та пропорційності. Під час нападів Лукашенко О.Г. заявив про розгортання “Регіонального угруповання військ” (далі — РУВ) в рамках “Союзної держави” (далі — СД) на […]
Аналитика

Пам’ятка кримського призовника

На тлі провалів на фронті та величезних втрат серед російських військових, Володимир Путін оголосив про початок часткової мобілізації. Так, прихована мобілізація велася і до цього, але тепер війна стала "примусовою" для дуже широкої категорії осіб, в тому числі - мешканців тимчасово окупованих українських територій, включно з Кримом. 
Аналитика

Універсальний чек-ліст документів до міжнародних судових та квазісудових інстанцій

В рамках проведеного 10 серпня 2022 вебінару «Захист права власності в умовах збройного конфлікту», експертами РЦПЛ був підготовлений, зокрема, і універсальний документ-пам’ятка, що полегшить роботу всіх, хто так чи інакше задіяний у подачі документів у міжнародні судові/квазісудові інстанції. Документ складається всього з 6 сторінок, є наглядним та послідовним. Сподіваємось, він стане в пригоді юристам, адвокатам, […]