Задать свой вопрос

Имя
Email
Суть вопроса

Дело Синавер Кадыров

Синавер Кадыров, координатор Комитета по защите прав крымских татар, был выдворен с территории Крыма в январе 2015 года как гражданин Украины за нарушение 90-дневного срока пребывания

Заявитель, являясь гражданином Украины, на законных основаниях длительное время проживал в Крыму. В силу Федерального конституционного закона от 21.03.2014 N 6-ФКЗ “О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов — Республики Крым и города федерального значения Севастополя” с 1 апреля 2014 года на территории Крымского полуострова применяются законодательные и иные нормативные правовые акты Российской Федерации.

В частности, на территории Крыма стали применяться ограничения в отношении пребывания иностранцев (в случае, если пребывание не требует визы, иностранец может находиться на территории РФ без регистрации в течение 90 дней на протяжении каждых 180 дней). Эти же ограничения были применены и в отношении не-граждан РФ, которые до оккупации постоянно проживали в Крыму (граждан Украины, граждан третьих стран, а также лиц без гражданства). Контроль за въездом-выездом, сроком пребывания и ответственность за нарушение этого срока представляют собой вмешательство в свободу передвижения.

Однако несмотря на наличие специального закона о статусе иностранцев, такое вмешательство в отношении тех, кто постоянно проживал в Крыму, не может считаться основанным на этом законе: законодательство РФ предусматривает ограничения в отношении иностранцев, которые въезжают в страну, но не предусматривает ситуации, когда иностранец оказывается под юрисдикцией РФ вследствии оккупации (не перемещаясь в пространстве). Более того, в данном случае также применимы положения ст. 49 Женевской конвенции (IV) о защите гражданского населения во время войны, которая запрещает высылку лиц, проживающих на оккупированной территории, с этой территории.

В даном примере, как и в большинстве других дел, необходимо исчерпывать эффективные средства правовой защиты, доступные на национальном уровне. Однако, поскольку само по себе решение об административном выдворении основано на решении суда, исчерпание эффективных средств правовой защиты состоит в обжаловании этого решения в апелляционном порядке. Решение суда второй инстанции является окончательным, и шестимесячный срок на обращение в ЕСПЧ необходимо исчислять от даты этого решения. Все последующие возможности обжалования не являются эффективными средствами правовой защиты.

Таким образом, в этом примере вмешательство не имело под собой основания в национальном праве. В подобных делах нужно сделать акцент на том , что заявитель постоянно проживал на территории Крыма и только временно покидал ее (очевидно, Правительство РФ будет утверждать, что он, наоборот, въехал на эту территорию как иностранец). Для обращения в ЕСПЧ необходимо обжаловать судебное решение о выдворении в апелляционном порядке. Решение суда второй инстанции будет являться окончательным.

Смотрите также

Регіональне угруповання військ як форма контролю РФ над Білоруссю
Инструкции

Що робити у разі зникнення людини безвісти в умовах збройної агресії?

Збройна агресія Росії породжує чимало злочинів, серед яких, зокрема, викрадення, примусове переміщення та позбавлення свободи. До цього додається захоплення українських військових у полон у процесі ведення бойових дій. Також не забуваємо про утримання окупантами цивільних осіб з окупованих територій. Результат цього — втрата контакту зі своїми близькими, їхнього місця знаходження та статусу. Такі ситуації змушують […]
Аналитика

«Культурна спецоперація», або як Росія використовує свою культуру у війні проти України

«На війні всі методи хороші…», – говорить Росія. І по-справжньому вірить, що на війні проти всього світу варто використовувати не лише свою «другу армію світу» чи загін пропагандистів на чолі зі Скабєєвою, Соловйовим та іншими. Вона використовує і свою культуру та історію. Кремль давно навчився використовувати «культуру» як засіб пропаганди та просування проросійських наративів. Росія […]
Аналитика

Режим Лукашенка та Білорусь: агресор та учасник збройного конфлікту?

24 лютого 2022 року розпочався третій етап збройної агресії РФ, яка набула широкомасштабного характеру. Роль РФ як агресора прослідковується ще з моменту вторгнення на територію Криму в 2014 році. Водночас Україна отримала ще один удар з боку північного сусіда – Білорусі та режиму Лукашенка. Хоча й Лукашенко досить давно підтримує Президента РФ, використання території Білорусі […]
Аналитика

Регіональне угруповання військ як форма контролю РФ над Білоруссю

10 жовтня 2022 року російські війська здійснили масові ракетні удари по всій території України, зокрема по цивільним об’єктам та об’єктам енергетичної інфраструктури, що суперечило принципам міжнародного гуманітарного права: розрізнення, воєнної необхідності та пропорційності. Під час нападів Лукашенко О.Г. заявив про розгортання “Регіонального угруповання військ” (далі — РУВ) в рамках “Союзної держави” (далі — СД) на […]
Аналитика

Пам’ятка кримського призовника

На тлі провалів на фронті та величезних втрат серед російських військових, Володимир Путін оголосив про початок часткової мобілізації. Так, прихована мобілізація велася і до цього, але тепер війна стала "примусовою" для дуже широкої категорії осіб, в тому числі - мешканців тимчасово окупованих українських територій, включно з Кримом. 
Аналитика

Універсальний чек-ліст документів до міжнародних судових та квазісудових інстанцій

В рамках проведеного 10 серпня 2022 вебінару «Захист права власності в умовах збройного конфлікту», експертами РЦПЛ був підготовлений, зокрема, і універсальний документ-пам’ятка, що полегшить роботу всіх, хто так чи інакше задіяний у подачі документів у міжнародні судові/квазісудові інстанції. Документ складається всього з 6 сторінок, є наглядним та послідовним. Сподіваємось, він стане в пригоді юристам, адвокатам, […]