Задать свой вопрос

Имя
Email
Суть вопроса

Дело Исмет Юксель

Исмет Юксель, этнический крымский татарин, гражданин Турции, имел вид на жительство в Крыму, где также проживала его семья и где он вел бизнес, но в августе 2014 года не был допущен на территорию Крыма и получил запрет на въезд на территорию РФ сроком на пять лет

В данном деле применимы те же принципы, что и в деле О. Хоменка (нарушение статьи 8 Конвенции, статьи 1 Первого Протокола, статьи 2 Протокола № 4), но с определенной спецификой, связанной с гражданством И. Юкселя.

Статья 2 Протокола № 4 гарантирует свободу передвижения в пределах государства каждому, кто на законных основаниях находится на его территории. То есть, эта норма не делает различия между гражданами и негражданами. В данном примере законность пребывания И. Юкселя на территории Украины подтверждается видом на жительство. При этом, как мы уже отмечали, акцент стоит сделать также на том, что заявитель не пытался въехать на оккупированную территорию, но временно выезжал с нее и пытался вернуться домой.

Данное дело также интересно с точки зрения перспектив обращения в Комитет ООН по правам человека. Ст. 12 Международного пакта о гражданских и политических правах, в отличие от Протокола № 4 к Конвенции, не делает акцента на гражданстве и гарантирует каждому право на возврат в “свою страну”. В соответствии с Замечаниями общего порядка № 27 КПЧ указал, что Свобода передвижения и свобода выбора места жительства. 1 выпуск Крым без правил 13 сфера охвата понятия «свою собственную страну» шире сферы охвата понятия «страну своего гражданства». Оно не ограничивается гражданством в формальном значении этого понятия, т.е гражданством, приобретённым по рождению или в результате присвоения; оно распространяется, как минимум, на лиц, которые в силу своих особых связей с рассматриваемой страной или своих претензий в отношении этой страны могут рассматриваться в качестве иностранцев. В таком положении могут находиться, например, граждане страны, которые были лишены в ней своего гражданства в нарушение международного права, или лица, чья страна гражданства была включена в другое национальное образование или передана ему, однако в получении Крымские кейсы: примеры нарушений и аргументация За нарушение этого запрета предусмотрена уголовная ответственность по ст. 322 УК РФ. допускает более широкое толкование, которое может охватывать другие категории длительно проживающих в стране лиц, включая лиц без гражданства, которые были произвольно лишены права на приобретение гражданства страны проживания, а также возможные другие категории лиц. Поскольку другие факторы могут при некоторых обстоятельствах приводить к возникновению тесных и длительных связей между тем или иным лицом и соответствующей страной, государствам- участникам следует включать в свои доклады информацию о правах постоянных жителей на возвращение в свою страну проживания… Комитет считает, что обстоятельства, при которых лишение права на въезд в свою страну могло бы являться разумным, являются весьма немногочисленными, если они существуют вообще. Лишая то или иное лицо гражданства или высылая его в третью страну, государство-участник не должно препятствовать возвращению этого лица в свою страну» (См. п. 19-21 Замечания общего порядка №27 Комитета по правам человека).

Хотя обычно следует избегать одновременного обращения в аналогичные по своей компетенции органы (например, в ЕСПЧ и КПЧ ООН), поскольку в наиболее неудачном случае это может привести к признанию неприемлемыми обеих жалоб, в данном случае Европейская конвенция не содержит аналогичной нормы. В подобных делах можно жаловаться на нарушение права на возвращение в свою собственную страну.

Важно однако помнить, что в данном деле существуют эффективные средства правовой защиты: запрет на въезд в Россию может быть обжалован. Поэтому требование об исчерпании эффективных средств правовой защиты является обязательным условием приемлемости жалобы как в КПЧ ООН, так и в ЕСПЧ. В деле Demopoulos and Others v. Turkey (dec.), nos. 46113/99) неисчерпание эффективных средств правовой защиты привело к признанию значительного количества жалоб неприемлемыми. Эту же позицию Европейский суд подтвердил и в деле И. Юкселя: первоначальная жалоба была признана неприемлемой по причине неисчерпания эффективных средств правовой защиты (обжалование продолжается на момент выпуска 2015 года).

Смотрите также

Регіональне угруповання військ як форма контролю РФ над Білоруссю
Инструкции

Що робити у разі зникнення людини безвісти в умовах збройної агресії?

Збройна агресія Росії породжує чимало злочинів, серед яких, зокрема, викрадення, примусове переміщення та позбавлення свободи. До цього додається захоплення українських військових у полон у процесі ведення бойових дій. Також не забуваємо про утримання окупантами цивільних осіб з окупованих територій. Результат цього — втрата контакту зі своїми близькими, їхнього місця знаходження та статусу. Такі ситуації змушують […]
Аналитика

«Культурна спецоперація», або як Росія використовує свою культуру у війні проти України

«На війні всі методи хороші…», – говорить Росія. І по-справжньому вірить, що на війні проти всього світу варто використовувати не лише свою «другу армію світу» чи загін пропагандистів на чолі зі Скабєєвою, Соловйовим та іншими. Вона використовує і свою культуру та історію. Кремль давно навчився використовувати «культуру» як засіб пропаганди та просування проросійських наративів. Росія […]
Аналитика

Режим Лукашенка та Білорусь: агресор та учасник збройного конфлікту?

24 лютого 2022 року розпочався третій етап збройної агресії РФ, яка набула широкомасштабного характеру. Роль РФ як агресора прослідковується ще з моменту вторгнення на територію Криму в 2014 році. Водночас Україна отримала ще один удар з боку північного сусіда – Білорусі та режиму Лукашенка. Хоча й Лукашенко досить давно підтримує Президента РФ, використання території Білорусі […]
Аналитика

Регіональне угруповання військ як форма контролю РФ над Білоруссю

10 жовтня 2022 року російські війська здійснили масові ракетні удари по всій території України, зокрема по цивільним об’єктам та об’єктам енергетичної інфраструктури, що суперечило принципам міжнародного гуманітарного права: розрізнення, воєнної необхідності та пропорційності. Під час нападів Лукашенко О.Г. заявив про розгортання “Регіонального угруповання військ” (далі — РУВ) в рамках “Союзної держави” (далі — СД) на […]
Аналитика

Пам’ятка кримського призовника

На тлі провалів на фронті та величезних втрат серед російських військових, Володимир Путін оголосив про початок часткової мобілізації. Так, прихована мобілізація велася і до цього, але тепер війна стала "примусовою" для дуже широкої категорії осіб, в тому числі - мешканців тимчасово окупованих українських територій, включно з Кримом. 
Аналитика

Універсальний чек-ліст документів до міжнародних судових та квазісудових інстанцій

В рамках проведеного 10 серпня 2022 вебінару «Захист права власності в умовах збройного конфлікту», експертами РЦПЛ був підготовлений, зокрема, і універсальний документ-пам’ятка, що полегшить роботу всіх, хто так чи інакше задіяний у подачі документів у міжнародні судові/квазісудові інстанції. Документ складається всього з 6 сторінок, є наглядним та послідовним. Сподіваємось, він стане в пригоді юристам, адвокатам, […]