Европейская конвенция о гражданстве

Европейская конвенция о гражданстве.

Конвенция была подписана 6 ноября 1997 года, вступила в силу 1 марта 2000 года.

Украина подписала Конвенцию 01 июля 2003 года, ратифицировала 20 сентября 2006 года. Конвенция вступила в силу для Украины 01 апреля 2007 года.

Российская Федерация подписала данную Конвенцию 6 ноября 1997 года, однако так и не ратифицировала ее.

Конвенция устанавливает гарантии права на гражданство каждому человеку а также гарантии во избежание случаев безгражданства, недопущения безосновательного лишения гражданства, отсутствия автоматических последствий в отношении гражданства для супруга вне зависимости от изменения семейного статуса или изменения гражданства другого супруга (статья 4). Она также определяет основания для приобретения и лишения гражданства, особенности утраты гражданства по собственной инициативе, упрощенную процедуру возобновления гражданства бывшими гражданами, процедуры, касающиеся гражданства, случаи множественного гражданства, права и обязанности, связанные с множественным гражданством.

Следует отметить, что ратификация данной Конвенции была произведена Украиной с оговорками. В частности, в Законе от 20 сентября 2006 года № 163-V «О ратификации Европейской конвенции о гражданстве» Украина заявила о том, что она исключает главу VII из сферы применения Конвенции». С текстом Закона можно ознакомиться тут.

Положения указанной главы предусматривают, что лица, имеющие гражданство двух и более участниц Конвенции, должны проходить военную службу только в одном из этих государств.

На практике это может означать, что лица, вынужденно получившие российские паспорта на оккупированной территории АР Крым и города Севастополя и призванные на военную службу в Вооруженные силы РФ, после прохождения такой службы могут быть призваны для прохождения военной службы в Вооруженные силы Украины. Однако эта оговорка не имеет значения во взаимоотношениях с Российской Федерацией, поскольку Россия не является участницей этой Конвенции. Стоит также обратить внимание на пояснительный доклад в конце текста Конвенции на официальном сайте Верховной Рады Украины.

С полным текстом Конвенции можно ознакомиться здесь.

Смотрите также

«Культурна спецоперація», або як Росія використовує свою культуру у війні проти України

Шкільна освіта: прихована зброя РФ проти України

Російська Федерація усвідомлює ідею важливості шкільної освіти для суспільства, але передусім не для навчання, а для формування потрібного авторитарній державі світогляду, за наявності якого суспільство готове виконувати поставлені державою цілі, навіть якщо вони не відповідають загальноприйнятим людським цінностям. Дитина у такому процесі стає не суб’єктом здобуття освіти, а керованим нею об’єктом. У РФ шкільна освіта […]

Табори відпочинку як ще один засіб викорінення української національної ідентичності дітей з окупованих територій

Російська Федерація продовжує імплементацію політики, спрямованої на насильницьку передачу дітей у російську національну групу. Її діяння мають ознаки злочину геноциду відповідно до статті 2 (е) Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, відтвореній у статті 6 (е) Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Що робити у разі зникнення людини безвісти в умовах збройної агресії?

Збройна агресія Росії породжує чимало злочинів, серед яких, зокрема, викрадення, примусове переміщення та позбавлення свободи. До цього додається захоплення українських військових у полон у процесі ведення бойових дій. Також не забуваємо про утримання окупантами цивільних осіб з окупованих територій. Результат цього — втрата контакту зі своїми близькими, їхнього місця знаходження та статусу. Такі ситуації змушують […]

«Культурна спецоперація», або як Росія використовує свою культуру у війні проти України

«На війні всі методи хороші…», – говорить Росія. І по-справжньому вірить, що на війні проти всього світу варто використовувати не лише свою «другу армію світу» чи загін пропагандистів на чолі зі Скабєєвою, Соловйовим та іншими. Вона використовує і свою культуру та історію. Кремль давно навчився використовувати «культуру» як засіб пропаганди та просування проросійських наративів. Росія […]

Режим Лукашенка та Білорусь: агресор та учасник збройного конфлікту?

24 лютого 2022 року розпочався третій етап збройної агресії РФ, яка набула широкомасштабного характеру. Роль РФ як агресора прослідковується ще з моменту вторгнення на територію Криму в 2014 році. Водночас Україна отримала ще один удар з боку північного сусіда – Білорусі та режиму Лукашенка. Хоча й Лукашенко досить давно підтримує Президента РФ, використання території Білорусі […]

Регіональне угруповання військ як форма контролю РФ над Білоруссю

10 жовтня 2022 року російські війська здійснили масові ракетні удари по всій території України, зокрема по цивільним об’єктам та об’єктам енергетичної інфраструктури, що суперечило принципам міжнародного гуманітарного права: розрізнення, воєнної необхідності та пропорційності. Під час нападів Лукашенко О.Г. заявив про розгортання “Регіонального угруповання військ” (далі — РУВ) в рамках “Союзної держави” (далі — СД) на […]