Задать свой вопрос

Имя
Email
Суть вопроса

Международная конвенция о ликвидации всех форм расовой дискриминации

Международная конвенция о ликвидации всех форм расовой дискриминации.

Конвенция была принята резолюцией 2106 (XX) Генеральной Ассамблеи ООН от 21 декабря 1965 года, подписана 7 марта 1966 года и вступила в силу 4 января 1969 года. Украинская ССР подписала Конвенцию 7 марта 1966 года. Президиум Верховного Совета Украинской ССР ратифицировал её 21 января 1969 года, а 7 апреля 1969 она вступила в силу для Украины.

Российская Федерация, не являясь на тот момент самостоятельным членом ООН, унаследовала обязательства по Конвенции как правопреемник СССР. Советский Союз подписал этот документ 7 марта 1966 года. Президиум Верховного Совета СССР ратифицировал ее 22 января 1969 года, а 4 марта 1969 года она вступила в силу.

 Статья 1

[…]

  1. Настоящая Конвенция не применяется к различиям, исключениям, ограничениям или предпочтениям, которые государства-участники настоящей Конвенции проводят или делают между гражданами и негражданами.
  2. Ничто в настоящей Конвенции не может быть истолковано как влияющее в какой-либо мере на положения законодательства государств-участников, касающиеся национальной принадлежности, гражданства или натурализации, при условии, что в таких постановлениях не проводится дискриминация в отношении какой-либо определенной национальности.

[…]

Статья 5

В соответствии с основными обязательствами, изложенными в статье 2 настоящей Конвенции, государства-участники обязуются запретить и ликвидировать расовую дискриминацию во всех ее формах и обеспечить равноправие каждого человека перед законом, без различия расы, цвета кожи, национального или этнического происхождения, в особенности в отношении осуществления следующих прав:

[…]

d) других гражданских прав, в частности:

[…]

  •  права на гражданство;

[…]

 

С полным текстом документа можно ознакомиться тут.

Смотрите также

«Культурна спецоперація», або як Росія використовує свою культуру у війні проти України
Аналитика

Шкільна освіта: прихована зброя РФ проти України

Російська Федерація усвідомлює ідею важливості шкільної освіти для суспільства, але передусім не для навчання, а для формування потрібного авторитарній державі світогляду, за наявності якого суспільство готове виконувати поставлені державою цілі, навіть якщо вони не відповідають загальноприйнятим людським цінностям. Дитина у такому процесі стає не суб’єктом здобуття освіти, а керованим нею об’єктом. У РФ шкільна освіта […]
Международные преступления | Аналитика

Табори відпочинку як ще один засіб викорінення української національної ідентичності дітей з окупованих територій

Російська Федерація продовжує імплементацію політики, спрямованої на насильницьку передачу дітей у російську національну групу. Її діяння мають ознаки злочину геноциду відповідно до статті 2 (е) Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, відтвореній у статті 6 (е) Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Инструкции

Що робити у разі зникнення людини безвісти в умовах збройної агресії?

Збройна агресія Росії породжує чимало злочинів, серед яких, зокрема, викрадення, примусове переміщення та позбавлення свободи. До цього додається захоплення українських військових у полон у процесі ведення бойових дій. Також не забуваємо про утримання окупантами цивільних осіб з окупованих територій. Результат цього — втрата контакту зі своїми близькими, їхнього місця знаходження та статусу. Такі ситуації змушують […]
Аналитика

«Культурна спецоперація», або як Росія використовує свою культуру у війні проти України

«На війні всі методи хороші…», – говорить Росія. І по-справжньому вірить, що на війні проти всього світу варто використовувати не лише свою «другу армію світу» чи загін пропагандистів на чолі зі Скабєєвою, Соловйовим та іншими. Вона використовує і свою культуру та історію. Кремль давно навчився використовувати «культуру» як засіб пропаганди та просування проросійських наративів. Росія […]
Аналитика

Режим Лукашенка та Білорусь: агресор та учасник збройного конфлікту?

24 лютого 2022 року розпочався третій етап збройної агресії РФ, яка набула широкомасштабного характеру. Роль РФ як агресора прослідковується ще з моменту вторгнення на територію Криму в 2014 році. Водночас Україна отримала ще один удар з боку північного сусіда – Білорусі та режиму Лукашенка. Хоча й Лукашенко досить давно підтримує Президента РФ, використання території Білорусі […]
Аналитика

Регіональне угруповання військ як форма контролю РФ над Білоруссю

10 жовтня 2022 року російські війська здійснили масові ракетні удари по всій території України, зокрема по цивільним об’єктам та об’єктам енергетичної інфраструктури, що суперечило принципам міжнародного гуманітарного права: розрізнення, воєнної необхідності та пропорційності. Під час нападів Лукашенко О.Г. заявив про розгортання “Регіонального угруповання військ” (далі — РУВ) в рамках “Союзної держави” (далі — СД) на […]