Задать свой вопрос

Имя
Email
Суть вопроса

Дело Роберта Вагнера

Дело Роберта Вагнера.

Летом 1940 года Роберт Вагнер был назначен Гитлером гауляйтером[1] и одновременно имперским наместником оккупированного французского Эльзаса с целью проведения германизации и нацификации региона. До этого Вагнер занимал должность гауляйтера и наместника земли Баден. В первые годы немецкой оккупации им было совершено множество попыток побудить эльзасцев добровольно служить в немецкой армии. В целом, для немецкой стороны идея привлечения волонтеров оказалась неудачной (откликнулись лишь около 2300 человек, преимущественно эльзасских немцев). Решением этой проблемы было введение воинской повинности.

Призыв на военную службу был введен в Эльзасе постановлением от 25 августа 1942 года. В соответствии с разделом 1 указанного акта в Эльзасе вводилась обязательная военная служба в немецких вооруженных силах для всех эльзасцев немецкой расы. Постановление было обнародовано одновременно с Указом о приобретении эльзасцами немецкого гражданства. Данный Указ был выдан Министром внутренних дел Третьего Рейха от 23 августа 1942, который распространялся также на население Лотарингии и Люксембурга. Принятые меры были одобрены Верховным командованием вермахта, в частности, Гитлером и Кейтелем. Следовательно, распространение немецкого гражданства несло за собой обязательство для населения указанных территорий нести службу в немецкой армии.

29 июля 1945 года Вагнер был арестован оккупационными силами США и выдан французским властям, а 23 апреля 1946 предстал перед Постоянным военным трибуналом в Страсбурге. Трибунал предъявил обвинения Вагнеру, в частности, как в подстрекательстве французов брать в руки оружие против Франции, так и в осуществлении набора французов в ряды вражеской для них (немецкой) армии. В результате Роберт Вагнер 3 мая 1946 года был приговорен трибуналом к смертной казни и конфискации всего имущества в пользу народа.

[1] Гауляйтер — высшая партийная должность национал-социалистической немецкой рабочей партии областного уровня.

 

Смотрите также

Російський геноцид в Україні: 100 років винищення української нації
Аналитика

Пам’ятка кримського призовника

На тлі провалів на фронті та величезних втрат серед російських військових, Володимир Путін оголосив про початок часткової мобілізації. Так, прихована мобілізація велася і до цього, але тепер війна стала "примусовою" для дуже широкої категорії осіб, в тому числі - мешканців тимчасово окупованих українських територій, включно з Кримом. 
Аналитика

Універсальний чек-ліст документів до міжнародних судових та квазісудових інстанцій

В рамках проведеного 10 серпня 2022 вебінару «Захист права власності в умовах збройного конфлікту», експертами РЦПЛ був підготовлений, зокрема, і універсальний документ-пам’ятка, що полегшить роботу всіх, хто так чи інакше задіяний у подачі документів у міжнародні судові/квазісудові інстанції. Документ складається всього з 6 сторінок, є наглядним та послідовним. Сподіваємось, він стане в пригоді юристам, адвокатам, […]
Аналитика

Кваліфікація дій військовий ЗС РФ як звичайних злочинів за Кримінальним кодексом України

ОБСЄ звернула увагу України на наведену некоректну практику переслідування російських військовослужбовців як звичайних злочинців за відповідними статтями, зокрема за такі злочини як незаконний перетин кордону, посягання на територіальну цілісність та інші.
Аналитика

Російський геноцид в Україні: 100 років винищення української нації

У процесі деокупації захоплених Росією територій стає відомо про вчинення РФ діянь, які, prima facie, мають ознаки злочину геноциду і в майбутньому можуть бути кваліфіковані як геноцид ад’юдикаційними установам різних рівнів.
Аналитика

Вплив на українську ідентичність в Криму. Витяг з дослідження.

Діяльність Російської Федерації в окупованому Криму призводить до істотноїшкоди об’єктам культурної спадщини України та світової культурної спадщини, щознаходяться на півострові. Перш за все, після початку окупації федеральноювладою РФ та місцевою окупаційною владою були привласнені всі об’єктикультурної спадщини, що знаходяться на території Криму. Окрім того, окупаційнавлада санкціонує вивезення матеріальних об’єктів культурної спадщини з Кримуна територію РФ […]