Задать свой вопрос

Имя
Email
Суть вопроса

Начиная с 1967 года Израиль принял ряд мер на оккупированных им территориях, направленных на изменение статуса города Иерусалима. Совет Безопасности ООН, не раз ссылавшийся на принцип, согласно которому приобретение территории путем военного захвата является недопустимым, осудил эти меры в своей Резолюции 298 от 25 сентября 1971 года( Резолюция 298, 25.09.1971 [http://goo.gl/h3jluA]. http://ukodem1-2013.php . Архив веб-страницы https://goo.gl/vIdQiC). В соответствии с указанной Резолюцией СБ ООН в самых ясных выражениях подтвердил, что:

«Все предпринятые Израилем законодательные и административные меры с целью изменить статус города Иерусалима, в том числе экспроприация земли и собственности, перемещение населения и законодательство, направленное на присоединение оккупированного сектора, являются полностью недействительными и не могут изменить этот статус».

В 1979 году СБ ООН опять призвал Израиль, как оккупирующую державу, воздерживаться от каких-либо действий, которые могли бы привести к изменению юридического статуса и географического характера и существенно сказаться на демографическом составе арабских территорий, а также строго придерживаться положений ЖК IV ( СБ ООН: Резолюция 446, 22.03.1979 [http://goo.gl/T76L92]. ).

Особого внимания заслуживает Консультативное заключение Международного Суда ООН относительно правовых последствий строительства стены на оккупированной палестинской территории 2004 года( http://www.icj-cij.org/homepage/ru/advisory/advisory_2004-07-09.pdf ). В пункте 120 вышеуказанного Консультативного заключения МС ООН отметил:

«Это положение (пункт 6 статьи 49 ЖК IV — прим. автора) запрещает не только депортацию или насильственный перевод населения, подобные тем, которые осуществлялись в ходе Второй мировой войны, но и любые меры, принимаемые оккупирующей державой для организации или поощрения переводов групп своего собственного населения на оккупированную территорию».

Как главный судебный орган международного публичного права, МС ООН способствует выделению основных ценностей международного сообщества в области МГП. Несмотря на то, что Консультативные заключения МС ООН не носят юридически обязательного характера, они являются достаточно авторитетными документами в международном праве. В результате вышеупомянутого Консультативного заключения МС ООН 150 держав в Генеральной Ассамблее ООН поддержали принятие отдельной Резолюции, тем самым требуя, чтобы Израиль «выполнил свои правовые обязательства, упомянутые в Консультативном заключении».(http://goo.gl/goXY4n)

Смотрите также

Російський геноцид в Україні: 100 років винищення української нації
Аналитика

Пам’ятка кримського призовника

На тлі провалів на фронті та величезних втрат серед російських військових, Володимир Путін оголосив про початок часткової мобілізації. Так, прихована мобілізація велася і до цього, але тепер війна стала "примусовою" для дуже широкої категорії осіб, в тому числі - мешканців тимчасово окупованих українських територій, включно з Кримом. 
Аналитика

Універсальний чек-ліст документів до міжнародних судових та квазісудових інстанцій

В рамках проведеного 10 серпня 2022 вебінару «Захист права власності в умовах збройного конфлікту», експертами РЦПЛ був підготовлений, зокрема, і універсальний документ-пам’ятка, що полегшить роботу всіх, хто так чи інакше задіяний у подачі документів у міжнародні судові/квазісудові інстанції. Документ складається всього з 6 сторінок, є наглядним та послідовним. Сподіваємось, він стане в пригоді юристам, адвокатам, […]
Аналитика

Кваліфікація дій військовий ЗС РФ як звичайних злочинів за Кримінальним кодексом України

ОБСЄ звернула увагу України на наведену некоректну практику переслідування російських військовослужбовців як звичайних злочинців за відповідними статтями, зокрема за такі злочини як незаконний перетин кордону, посягання на територіальну цілісність та інші.
Аналитика

Російський геноцид в Україні: 100 років винищення української нації

У процесі деокупації захоплених Росією територій стає відомо про вчинення РФ діянь, які, prima facie, мають ознаки злочину геноциду і в майбутньому можуть бути кваліфіковані як геноцид ад’юдикаційними установам різних рівнів.
Аналитика

Вплив на українську ідентичність в Криму. Витяг з дослідження.

Діяльність Російської Федерації в окупованому Криму призводить до істотноїшкоди об’єктам культурної спадщини України та світової культурної спадщини, щознаходяться на півострові. Перш за все, після початку окупації федеральноювладою РФ та місцевою окупаційною владою були привласнені всі об’єктикультурної спадщини, що знаходяться на території Криму. Окрім того, окупаційнавлада санкціонує вивезення матеріальних об’єктів культурної спадщини з Кримуна територію РФ […]