Постановою Національного банку України № 699 від 03 листопада 2014 року всі, хто має зареєстроване місце проживання (просторечно — прописку) на території Криму або м. Севастополя, а також підприємства, зареєстровані на цій території, були прирівняні до нерезидентів. Це суттєво обмежило доступ кримчан до банківських послуг. У грудні 2014 року ця постанова була доповнена нормою, яка прямо передбачала призупинення операцій за такими рахунками, необхідність переоформлення банківського рахунку тощо. Така ситуація є очевидним втручанням у право власності. Крім того, у цій справі є підстави припускати наявність дискримінації за ознакою місця проживання, коли можливість реалізації права залежить від штампу в паспорті. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року у справі № 826/17587/14 пункт 1 зазначеної ухвали було скасовано, внаслідок чого застосування описаних обмежень стало неможливим. Однак на практиці деякі банківські установи продовжують діяти, якби ця постанова залишалася в силі. Оскільки на цьому етапі причетність держави до порушення права практично недоведена (нормативний акт скасовано), для захисту прав потрібно вдаватися до оскарження дій конкретних банків.