Міжнародний Суд ООН у своєму відомому рішенні у справі Ноттебома від 6 квітня 1955 року заявив, що це суверенне право кожної держави визначати, хто є її громадянами за умови, що такий процес має належним чином регулюватися нормами міжнародного права.

Міжнародний Суд залишив у силі принцип «ефективного громадянства», що відповідає фактичному стану справ та заснованому на міцніших фактичних зв’язках між відповідною особою та однією з держав, з громадянством яких пов’язана конкретна справа. Цими факторами є звичайне місце проживання відповідної особи, центр її інтересів, її сімейні зв’язки, його участь у громадському житті, виявлена ним і прихильність, що зміцнилася у його дітей, до тієї чи іншої країни і т.д.