Протягом десяти років агресії проти України Росія реалізує політику викорінення української ідентичності на окупованих територіях. У найбільш вразливому становищі перед державою-агресоркою опинилися діти. До початку повномасштабного вторгнення понад 1000 українських дітей з Криму, яким попередньо було нав’язане російське громадянство, могли стати жертвами депортації та незаконного усиновлення громадянами РФ у рамках ініціатив “Потяг надії”, “Зміни одне життя”, “Летимо за дитиною”. Існували наміри поширити відповідну політику на дітей з окупованих Донецької та Луганської областей (так званих ДНР і ЛНР). Однак, через те що РФ не хотіла публічно визнавати контроль над самопроголошеними республіками, а діти, які там проживали, не мали російського громадянства, це ускладнило їхню передачу росіянам.
З 24 лютого 2022 року насильницька передача українських дітей у російські родини набула ознак систематичності та широкомасштабності. Постраждалими від таких протиправних діянь стали щонайменше 380 неповнолітніх громадян України, над якими встановили опіку, та 78 усиновлених росіянами українських дітей. Тяжкість наслідків відповідної примусової передачі як для окремих дітей, так і для національної безпеки держави, актуалізує пошук механізмів припинення злочину, повернення дітей в Україну та притягнення винних осіб до відповідальності. У даному контексті потенціал кримінального переслідування громадян РФ, які взяли під опіку українських дітей або усиновили їх, потребує детального вивчення.
З метою розробки стратегії притягнення до відповідальності російських “прийомних батьків” авторами було проведено низку інтерв’ю з провідними українськими експертами у сфері національного та міжнародного кримінального права, а також міжнародного права прав людини. Їхній внесок у дослідження – вкрай важливий, хоча думки авторів, висвітлені в цій аналітичній довідці, можуть бути відмінними.
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну”, який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Фонд “Партнерство задля стійкості України” (ФПСУ) – це донорська програма, що фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. За спільної підтримки уряду України та урядів-партнерів Фонд реалізує проєкти, в першу чергу, на деокупованих і прифронтових територіях, спрямовані на посилення стійкості України перед лицем російської агресії. Метою ФПСУ є зміцнення спроможності українського уряду надавати місцевим громадам критично важливу підтримку в співпраці з громадянським суспільством, ЗМІ та приватним сектором.