За відомостями українських органів влади, станом на березень 2024 року РФ депортувала або примусово перемістила 3 790 українських сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Кількість вивезених “статусних” неповнолітніх потенційно є більшою за рахунок тих, кого російські агенти депортували з окупованих територій до початку повномасштабного вторгнення, а також тих, хто втратили законних представників у зв’язку з агресією. 

Щонайменше 380 українських сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, були передані в російські родини під опіку. Ще 46 неповнолітніх, зокрема і з нових окупованих територій, були усиновлені. Процеси протиправної зміни цивільного статусу українських дітей тривають, так само як депортація і примусове переміщення.

Станом на березень 2024 року в Україну вдалося повернути лише 388 дітей. Серед них є сироти та позбавлені батьківського піклування: як ті, хто опинилися в російських закладах, так і ті, кого взяли на виховання російські громадяни. Метою даної аналітичної довідки є колективна оцінка найкращих інтересів саме цієї категорії неповнолітніх. 

Органи влади України не ведуть окрему статистику по повернутим “статусним” дітям. Так само не існує єдиного підходу й механізму колективної та індивідуальної оцінки найкращих інтересів депортованих і примусово переміщених українських сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Це не дозволяє організувати повернення таких неповнолітніх відповідно до чинних міжнародних стандартів і практики. Аналітична довідка спрямована на заповнення даної прогалини. Вона передбачає гнучкий та адаптивний підхід. За умови появи нових фактичних обставин результати оцінки найкращих інтересів можуть бути переглянуті. Так само, в окремих випадках висновки за колективною оцінкою можуть бути відмінними від висновків за індивідуальною, що обумовлено унікальністю становища кожної депортованої і примусово переміщеної дитини.

Цей проєкт відбувається за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Дана публікація була підготовлена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Регіонального центру прав людини і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.