Справа в ЄСПЛ починається з подання заявки жертвою або її представником до органу, де зазвичай коротко описана інформація про жертву, ймовірні порушення її прав, а також обставини, в яких вони вчинені, та інші важливі деталі. Через деякий час заявнику буде необхідно подати повну заявку, включаючи пояснення ситуації від жертви та її знайомих. Але, на відміну від кейсів на національному рівні, ці пояснення так і залишаться лише на папері. Тому перед початком самого редагування тексту варто знати кілька важливих правил:
- Повторення – запорука якісного кейсу
Як відомо, для того, щоб подати заяву до Європейського суду з прав людини, спочатку необхідно вичерпати всі механізми захисту на національному рівні. Відповідно, у деяких заявників може з’явитися бажання для ЄСПЛ використовувати ті ж свідчення, що бралися для національних судів, чого робити не рекомендуємо. По-перше, можуть бути недостатньо докладними чи охоплювати потрібних питань. По-друге, вони можуть мати якийсь «ухил», який відбиває інтереси слідчого органу.
2. Знайте про потрібний момент
Тут все дуже просто: щоб не розшукувати в жаху жертв та інших потенційних свідків, краще заздалегідь знати, коли ці пояснення можуть знадобитися, і підготуватися, наскільки це можливо, до цього заздалегідь. Отже, їх можуть вимагати на етапі:
- подання заявки до органу;
- для надання оновленої інформації про справу;
- щоб фактично відповісти на зауваження чи документи, надані урядом;
- щоб обґрунтувати свою вимогу щодо спеціальних заходів чи компенсації.
Розділяйте та опитуйте
Для кожного свідка краще заготовити окремий перелік питань, як і час зустрічі. Список також допоможе утримувати того, хто говорить у потрібному напрямку, і допомогти відобразити всі релевантні моменти. І так, його потрібно підготувати, навіть якщо не знаєш всього бекґраунду про жертву.
Давайте розповідати історію
Під час спілкування з клієнтом краще уникати навідних питань про подію. Наприклад, таких питань як «Чи був вас солдат?». або «Жертва сильно постраждала, чи не так?». Краще буде, якщо жертва розповість про ситуацію своїми словами, відповідаючи на відкриті запитання на кшталт «Що з вами сталося?» або “Де була жертва в цей час” і т.д.
Послідовність важлива
Інформацію завжди найлегше згадувати та «вживати» за хронологією. Таким чином ви завжди можете перепитати про неточності ще під час опитування. Тому рекомендуємо використовувати питання на кшталт “Що було далі?”, щоб допомогти жертві згадувати події лінійно. Це також спростить вашу роботу з редагування тексту в майбутньому.
Записуйте все
Дуже важливо, щоб пояснення були тією ж мовою (наскільки це можливо), якою говорить жертва. І тут йдеться швидше не про питання перекладу, а про максимальне збереження формулювань опитуваного та його бачення подій. Якщо все-таки доводиться працювати з перекладачем – переконайтеся, що той правильно ставить запитання (не роблячи його навідним, наприклад), а свідок дає повну та точну відповідь.
Адаптуйтеся або…
Будь-який свідок – це жива людина, а тому цілком передбачити всі моменти не вдасться. Найімовірніше ваш список питань, навіть за наявності бекграунду, розширюватиметься під час інтерв’ю. Такі питання краще одразу додавати у відповідні місця списку (щоб було легше відновити картину після), а якщо ви чогось не зрозуміли – попросити людину пояснити. Іноді може статися так, що серія коротких інтерв’ю виявиться легшою та пліднішою, ніж одне довге. Таке можливо, якщо історія для жертви надто травматична, або свідок не може приділити вам багато часу через вік, стан здоров’я тощо.
*Матеріал створено на основі матеріалів Legal Clinic, проведеної нашими партнерами – Європейським центром захисту прав людини (EHRAC).