«На війні всі методи хороші…», – говорить Росія. І по-справжньому вірить, що на війні проти всього світу варто використовувати не лише свою «другу армію світу» чи загін пропагандистів на чолі зі Скабєєвою, Соловйовим та іншими. Вона використовує і свою культуру та історію.

Кремль давно навчився використовувати «культуру» як засіб пропаганди та просування проросійських наративів. Росія витрачає мільярди на встановлення зв’язків між своїми культурними установами та закордонними музеями, науковими інститутами, представниками культурного сектору.

Десятки музеїв та галерей не один раз експонували колекції з російських музеїв та творіння російських митців і тих митців, чию творчість було привласнено росіянами. Російські артисти, співаки та музиканти були частими гостями на червоних хідниках та на закритих вечірках. Російська музика просочувалася у топ-чарти різних країн і залишилася там надовго. Російські кінострічки були представлені на всіх можливих кінофестивалях по всьому світу. Питання просування своєї культури та її багатства ніколи не вважалося чимось жахливим чи неприпустимим. Навпаки – до цього заохочують численні міжнародні культурні інституції та обʼєднання, як, наприклад, ЮНЕСКО чи ICCROM. Але ті засоби та слова, які використовує РФ для представлення своєї культури за кордоном, важко назвати скромними та не агресивними.

Часто-густо Росія вдавалася до прихованої пропаганди своєї «величі». Пригноблення інших культур та традицій, заперечення існування чогось, що не повʼязане з офіційною та неофіційною ідеологією Кремля, просування ідей з метою виправдання імперіалізму та авторитарного режиму. І сьогодні Росія активно використовує вже напрацьовані матеріали та майданчики, канали на свою користь у цій війні.

Про те, як Російська Федерація використовує свою культуру у війні проти України, читайте у дослідженні, підготовленому юристами Регіонального центру прав людини.